А завтра знову задощить,
Застукотить по підвіконню
І дні заплакані та сонні
Наповнять спогадами мить.
Я буду згадувати те
Що душу завжди зігрівало,
Цього було таки чимало,
Хоч і траплялося пусте.
Люблю як стукають дощі
У вікна азбукою Морзе,
Дарує літо тонкосльозе
Жаданий спокій для душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799003
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2018
автор: Патара