Над місяцем-соняхом
літав чорний ворон:
видовбував золоті зернини
із сяючої середини...
Та у дзьобі вони
не трималися,
а по небу зорями
розсипалися...
А на ранок з'явилася
диво-птаха - жарптиця,
променисто-крилата вона,
сонцелиця...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2018
автор: Марія Демянюк