Відведи мене, мамо, до Храму
Як в дитинстві водила колись,
Відчини замуровану браму,
Все пробач, приголуб, усміхнись.
Розкажи, як колись, у дитинстві
Про добро, про любов, про Христа,
Загрубіла душа наодинці,
Ось і аура стала не та.
Забери мої біль і тривоги,
Заспокой, обійми, прихисти,
Поверни мене знову до Бога,
Мою черствість, будь-ласка, прости.
Залишились позаду дороги,
Що без тебе ввели мене в гріх.
А попереду далі тривоги,
Ті, які подолати не зміг.
Відведи мене, мамо, до Храму,
На коліна я там припаду,
Помолюся за тебе - за маму
І з тобою додому піду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2018
автор: Славко Дружбич