Чи то пташня, чи цвіркуни заграли
Оркестром диких танців у гаю...
А я стою і слухаю й любуюсь:
Немов у неба на самім краю
Де тих смичків набрали стоголосих
І хто навчив тих арій чарівних?
Аж ліхтарі запаляться на росах,
Спочине день від танців запальних
Нестиму музику у осінь стрімголову
Там сонця менше... хай іще бринить
Там зорі стрімко падають додолу,
Говорить з вітром вати біла нить
Віват, оркестре, липень медоносний
Над літом сонце цебром розлива
Солодккий день, аж трохи навіть млосний
Від чубчика до п"яток накрива
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798855
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.07.2018
автор: Надія Карплюк-Залєсова