Вона чарівна́ в сукні рожевій у чорний горошок.
А він подумав: "Така гордячка з очима хмаринок сірих".
Як підійти й просто віддати маленький букет ромашок?
І хай чи викине, чи воро́жить на пелюстках ніжнокрилих.
Вона студентка в рожевій сукні, а в нього служба.
Ще рік чи два, ніхто не підкаже. Та й потім, яка запорука?
Він у Одесі, вона в Дніпрі. Можлива на відстані дружба?
Бачити сни, де разо́м назавжди і така лукава розлука.
Він з ромашками зазвичай, вона мимохідь: "Красиві!"
— Ваші... Чекав, сподівався, візьміть — для вас розцві́ли!
Ховається усмішка в плетиві квітів, очі щасливі.
Зустрілися поглядом дві душі й усе зрозуміли...
Таня СВІТЛА
07.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2018
автор: Таня Світла