Ну і хто вам сказав, що не вийде?

Ну  і  хто  вам  сказав,  що  не  вийде?
Ну  і  хто  вам  сказав,  що  не  так?
Хто  сказав:  «Ні!  Облиш  -  то  не  можна!
«Сядь  отут!»  або  «Падай  навзнак!»
І  чому  я  повинен  то  слухать?
І  чому  мені  слід  то  конче  зробить?
І  про  те  мені  думать  не  гоже,
І  отак  мені  слід  говорить!?
Що  за  рамки,  обмеження  й  сіті?
Нащо  правду  розбили  ущент?
Нащо  з  віри  зробили  каліку,
А  повагу  обмили  дощем?
Я  не  хочу  грати  в  ці  ігри!
Я  не  хочу  втрачати  своє!
Нищить  добре,  розумне  і  миле,
Й  плюндрувати  когось  і  себе!
Продавати  за  гріш  справедливість,
Жонглювати  словами  чужих,
І  стелитись  під  ноги  всесильним,
Бо  ж  вся  влада  і  сила  у  них!
Я  не  буду  то,  панство,  робити!
Не  чекайте  від  мене  того!
Я  не  буду  стежками  ходити,
По  яких  ви  ходили  давно!
В  мене  є  своя  думка  і  слово,
В  мене  віра  і  чуйність  теж  є!
Знаю  я  що  таке  справедливість,
І  де  правда  насправді  живе!
Тож  прошу  всіх  розумних  і  файних,
Що  мене  тут  хотіли  судить,
Заховать  гнів  й  образи  подалі  
І  мене  не  бісить  й  не  сердить!
Бо  як  клямка  впаде,  а  терпець  обірветься,
Я  не  буду  шукати  пристойні  слова,
А  кому  там  іще,  проше  панство,  не  йметься,
Вас  послухати  може  тільки  моя  «спина»!
03.07.2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798736
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2018
автор: Північна