КОЖЕН КОВАЛЬ СВОГО ЩАСТЯ
Минає день відходить ніч
біжить галопом все по кругу
загубиш втратиш цінну річ-
високовольтна б'є напруга.
Немає змісту без любові
немає радості в душі,
кусаєш свої уста до крові
і в безодні океану на дні.
Ти ,спустошена, напівмертва...
перекреслені мрії бажання,
для себе самої ти є жертва...
і сохнеш, в'янеш без кохання.
Сонце теплом обнімає світ
і осяює життєвий шлях,
одному терня стелиться до ніг
а інший злітає увись як птах.
Кожен є коваль свого щастя
не спалюй мости ,а прокладай-
віддай коханню любов і ласку...
не відштовхуй його ,а притягай.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2018
автор: Чайківчанка