Не з чистого, а з білого

Все  з  чистого  листа  почати,
Як  тільки  народився.
І  вже  життя  ці  сторінки  заповнюють  знайомі  лиця.

Як  народився  ти,
Вже  пишеться  сюжет.

Хто  ти?
Твої  батьки?
Який  ти?
Звідки?
Все  це  прописано  завжди.

Та  є  питаннячко  одне.
З  якої  же  сторінки,
Ми  починаємо  писати  життя  своє.
Невже  в  кінці  книжки?
І  що  за  книга  це  така?
Про  що  в  неї  напишуть?
Як  кажуть,  з  чистого  листа!
Але  ж  батьків  не  перепишеш!
Ні  вік,  ні  стать  та  й  зовнішність  не  зміниш.
То  ж  в  книжці  що?
Які  слова?
Які  ми  у  цій  книжці?
Що  хочем  стерти?
В  небуття  відправити  тривоги.
З  початку  розпочати  жити.
А  хіба  можна?

Можливо  змінитися  самому,
А  не  життя  змінити.
З  чистого  розпочати  –  нічого.
Своє  життя  створити.
Не  з  чистого,  а  з  білого.
Бо  все  минуле  наше,
То  ми,  і  неможливо  на  жаль  інакше.
Тож  з  чистого  почати,  як  тільки  народився.
А  з  білого  почати…
Себе  перебороти,
І  новими  думками  життя  своє  створити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798717
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.07.2018
автор: Денисенко А.