То не грому гуркотіння,
Це не блискавки розряд,
Не природи озвіріння,
Це летить снарядів ряд.
Потемніло небо синє,
Хмара чорна наповза.
І з яких причин й по нині,
Брата брат тут убива?
Ллються сльози. Гнів. Прокляття;
Стогне зранена земля.
Вся краса тепер у шматтях,
Це війна все спопеля.
Вдарив грім - і дощ шалений.
В перемішку сльози, кров,
Новий день гряде вогнений,
Канонади знов і знов...
На хвилинку лягла тиша...
Сонце вийшло у зеніт.
Атмосфера, ніби інша...
Відпочинь, душе, мій світ..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798350
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2018
автор: Н-А-Д-І-Я