І смерті не бути володарем (переклад)

Ділан  Томас

І  смерті  не  бути  володарем.  
Задубілі  мерці  –  вони  стануть  одним  
Із  блукальцем  під  західним  місяцем.
Лиш  кістки  стануть  білі  й  розсипляться  в  дим,
В  їхніх  стопах  і  ліктях  заcяють  зірки;
Просвітліють  усі,  божевіллям  охоплені,
І  піднімуться  з  дна  на  поверхню  утоплені,
Розійдуться  коханці  –  кохання  не  згубиться.
І  смерті  не  бути  володарем.

І  смерті  не  бути  володарем.
На  дні  моря  хисткого
Вони  вік  не  кружлятимуть.
У  корчах  на  дибі,  із  жилами  рваними,
Прип’яті  до  колеса,  будуть  не  знищені.
В  руках  їхніх  віра  на  дві  розпадеться,
І  зло  однорогом  крізь  них  пронесеться;
Кінці  всі  розщепляться,  в  них  –  ані  тріщини;
І  смерті  не  бути  володарем.

І  смерті  не  бути  володарем.
Вже  не  чути  їм  буде  ні  крику  чаїного  
Ні  хвиль,  що  у  берег  морський  розбиваються,
Квітка    буяла  –  і  не  піднімається
Ніжна  голівка,  пригнічена  зливами.
В  безумі,  в  смерті,  холодні,  як  цвяхи,
Чола  піднімуть,  траву  прориваючи,
Прямо  до  сонця  –  аж  сонце  розколеться.
І  смерті  не  бути  володарем.

And  Death  Shall  Have  No  Dominion  

by  Dylan  Thomas

 And  death  shall  have  no  dominion.
Dead  man  naked  they  shall  be  one
With  the  man  in  the  wind  and  the  west  moon;
When  their  bones  are  picked  clean  and  the  clean  bones  gone,
They  shall  have  stars  at  elbow  and  foot;
Though  they  go  mad  they  shall  be  sane,
Though  they  sink  through  the  sea  they  shall  rise  again;
Though  lovers  be  lost  love  shall  not;
And  death  shall  have  no  dominion.

And  death  shall  have  no  dominion.
Under  the  windings  of  the  sea
They  lying  long  shall  not  die  windily;
Twisting  on  racks  when  sinews  give  way,
Strapped  to  a  wheel,  yet  they  shall  not  break;
Faith  in  their  hands  shall  snap  in  two,
And  the  unicorn  evils  run  them  through;
Split  all  ends  up  they  shan't  crack;
And  death  shall  have  no  dominion.

And  death  shall  have  no  dominion.
No  more  may  gulls  cry  at  their  ears
Or  waves  break  loud  on  the  seashores;
Where  blew  a  flower  may  a  flower  no  more
Lift  its  head  to  the  blows  of  the  rain;
Though  they  be  mad  and  dead  as  nails,
Heads  of  the  characters  hammer  through  daisies;
Break  in  the  sun  till  the  sun  breaks  down,
And  death  shall  have  no  dominion.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798295
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 06.07.2018
автор: Вікторія Т.