ти щось тихо шепочеш і серце розпечене тане...
чом так швидко злинають, пісками стікаючи, дні...
я сміюсь, не встигаючи, - надто стрімке лібертанго!..
у юрбі - наодинці, неначе ми зовсім самі.
зачекай, я ще трохи надивлюся у ріднії очі,
які з розуму зводять, бо ми не рахуєм літа...
ми іще в надвечір'ї і душі од щастя тріпочуть
тож і це наше танго мереживом щастя спліта.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2018
автор: АРИНА ЛУГОВСКАЯ