Сиру погоду лаяв вітер за вікном
А ми були холодні в теплій хаті
В стосунках бідні, а майном багаті
Місцями вперті горді і пихаті
Розчарування запили вином
Я всім писала вірші, всім, крім тебе,
Натхнення не приносили стосунки
Хоча було і щастя і цілунки
І вже не бачила життя без тебе
Тебе вписала в старості малюнки
Та щось іде не так: сварки, досади
Слова кидаємо, немов снаряди
Любов виштовхуємо, не пускаємо до хати
Звикли по різних боках ліжка засинати
Невже це ми могли колись кохати?
Нам би повагу в гості запросити
І сісти, від душі поговорити
У неї попросити допомоги
І розтрощити гордості пороги
Й кохання вийде з темної комори
Де його гноблять чвари і роздори
Та де там! Не про нас! Ми - самолюби
Задерли носа і роздули губи
Образи одягли замість піжами
І рекламуєм гордість донестями
Загралися з тобою в показуху,
А вже розлука в двері тихо стука...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2018
автор: Tania Burgart