ЗОРЯ І СОНЦЕ

Зоря  не  завжди  сонечком  стає
Хоч  світить,  та  не  гріє  –  світ  далекий…
Холодний  промінь  серце  дістає,
Його  політ,  немов  відліт  лелеки.

Коли  у  серці  світиться  любов,
Горить  душа,  немов  у  горах  ватра...
Серце  у  грудях  пломеніє  знов,
Така  любов  на  нині  і  на  завтра…

Коли  серця  удвох  розтоплять  лід
І  поцілунок  об’єднають    губи…
Кохання  у  душі  залишить  слід,
Ваша    любов  признається,  що  любить.

Лише  тоді  засяють  небеса,
Теплом  зігріє  сонце  вашу  долю.  
Ваша    любов    сотворить    чудеса,
Хоч  з  нею  часто  корчитесь  від  болю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2018
автор: Віталій Назарук