Збороти втому — горнятко кави,
Набратись сили — до свого дому!
Де зрозуміле — там нецікаво,
Зове — таємне і невідоме!
Буває важко — аж до безсоння…
Буває, хочеться — світ за очі…
Та зупиняють нас рідні соняхи,
Промінням сонячним позолочені.
Не все вдається, не все так легко,
А часом — страшно, та ти не бійся!—
Пітьму розвіє лелечий легіт,
З тобою — небо, зірки і місяць,
І, навіть, тиша, вітри, простори,
Пташиний щебет і шум акацій —
Я й сам спізнався з бідою й горем,
Болюче падав, та не здавався.
І ти не здайся , і слухай серця,
Навчися знати в усьому міру —
Для тебе музика світу ллється,
Все буде добре! Я в тебе вірю!
© Володимир Присяжнюк
23.06.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798044
Рубрика: Присвячення
дата надходження 03.07.2018
автор: Володимир Присяжнюк