Розлігся килим пурпуровий,
І безліч квітів тут і там.
А он квітує мак махровий,
На зло війні і ворогам.
Про це подбала тут природа:
Журбу у радість розвела.
(Полином пахне прохолода),
На хвильку погляд відвела:
Згадать на мить, що є прекрасне,
Життя дароване всім раз.
Постійно сонце світить ясне..
Та раптом постріл все потряс...
і знову постріли десь близько...
І занімів чомусь весь степ..
Упало сонечко так низько..
Душа пішла чиясь на злет...
І помолились тихо трави,
Упав із мака ніжний цвіт...
А горозонт горів.. Заграви
І запалав весь грішний світ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798003
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2018
автор: Н-А-Д-І-Я