тепер і ти натхненно топчеш квіти
на перехрестях випадкових доль,
серед руїн армованих сивіти,
вживаючись у другорядну роль_
тепер і ти крихкі ламаєш мрії
і дати трансформуєш на хрести
у світі електронних суховіїв,
пасток спокуси, спалених мостів_
тепер і ти ховаєшся за грати,
що вбережуть від ще живих сердець,
для тебе світ - сухі координати,
для тебе небо - сірий холодець_
тепер тобі ковтати жадно попіл
колишнього / забутого життя,
топтати п’ятами життя чужого окіл
і відганяти криком забуття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797997
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.07.2018
автор: Ки Ба 1