( з гумором)
А дощ то мороси́ть, то ллє,
Та ми на нього не в претензії.
Лиш змокло яблуня́ мале,
Зіщулились в саду гортензії.
А дощ то мороси́ть, то ллє —
Й не дасть змінитись декораціям.
По полю, по гаю гульне,
В долоньки падає акації.
А дощ то моросить, то ллє—
Невже біду свою оплакує?
А може, мріє стати шансоньє,
Й земля йому підтакує?
А нині дощ до нас не йде,
Бо під ногами мокро й чвакає.
До інших в гості він прийде
І гамір вулиць загалакає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797881
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.07.2018
автор: Valentyna_S