Голубі світанкові росини
На мураві і злій кропиві.
Іще бджоли в своїх комірчинах,
Напівсонні хмарки в синяві.
Нерозчесане сонце, космате,
Подивоване вкрай метушні:
То вже косу нагострює тато,
Бо коситиме зранку пашні.
Біля печі у клопотах мама.
Сипить іскрами жовта черінь.
Пахкотить за городом медами.
Досипає липнева жарінь.
А як день нарядиться в сорочку,
Промінцям запрасує стрілки,
Діти хліба візьмуть по шматочку
І чимдуж босоніж в завулки.
Сірий пил виблискує глянцем,
Моріжок заховався у тил.
А калина укрилась багрянцем-
Йти під гору забракло їй сил.
Де ті ранки чудові, минулі,
Росянисті стежки у селі?
Їх забрали з собою зозулі,
Лише спогад живе у мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797851
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2018
автор: Valentyna_S