Коли ти покидаєш мій дім
Я вірю, що зовсім скоро
Ти повернешся, утім…
Холод вже пробирається, як морок.
Підступно повзе попід шкіру
У міру потрібно слів.
…Віршів
Не треба(!)
У мене потреба тебе.
Мені так бракує тепла.
Холодні кімнати.
Не йди,
Залишись
Крізь зуби
Видавлюю звуки.
Сичу мов змія:
Зупинись…
А ти все ідеш, як і йшла
Бо маєш «нові» квитки.
Я вірю, що прийдеш,
Повернешся, щоб добавити барв
В моє недолуге життя.
Мені вже щемить,
Що тебе тут нема
І падає вниз
Хай скупа
Та сльоза
І я – дякую,
Що знову говорю:
Люблю.
Я вдячний, тобі за це все
За радість та біль
За себе і тебе
Усе...
Це
Любов.
16.06.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2018
автор: Kukhta Bohdan