Вечірні зорі, дякую за ніч,
Вклоняюсь і тобі Чумацький шляху.
За солов’я. Що не лякає сич.
У мерехтінні не буває страху.
Закохані, у ніч таку не сплять,
Шукають маки в полі золотому.
Дякують зорям, що кудись летять
І Місяцю, як пастуху святому.
За ранок, що приходять, як зоря
Раненько йде у ліжечко поспати…
Як свічка після ночі – догоря
І дим ранковий вибігає з хати.
За небо, де горить червоно схід,
За те, що мрію, зранку і до ночі.
За білі хмарки, що лишають слід,
І за громи, що вдалині регочуть…
Вечірні зорі, дякую за те,
Що цілу ніч в гаю сичі мовчали.
Що мирна ніч на сході – це ж святе
І ранені від болю не стогнали…
Вечірні зорі, дякую за ніч!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797814
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2018
автор: Віталій Назарук