ВЕЧІРНЄ НЕБО
Дивлюсь на небо ,як сонце сідає...
як зодягнулось в малинову вуаль
і проміння вінцем тихий рай вінчає,
віддає тепло іде у зоряну даль .
Вечірнє небо -безмежне глибоке,
як синій океан хвилями шумить
виграє зорями море синьооке
князь місяць відзеркалює чудову мить.
милуюсь ,у тиші заходом сонця,
зійшла перша зірка малює казку...
дарує ,зореквіт у своїх долонцях.
я шукаю на березі пристань щастя
Золоте сонечко ,дякую., за день!
За сині волошки маки червоні...
За соловейка у саду ніжних пісень!
за буйні жита у заквітчанім полі.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797594
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.06.2018
автор: Чайківчанка