крик душі…

А  я  застигла  у  твоїх  очах,
Бо  загубилася,  заклякла,  остовпіла.
Вогонь  душі  погас.  зачах...
Лиш  голова  думками  закипіла...
Сама  себе  віддала  на  кпини,
Сама  додолу  камнем  полетіла.
Шипіння,  регіт  чую  зі  спини,
Душа  ридає,  скиглить  тіло.
Забулася  про  себе,  розлюбила
Своє  єство,  іскриночку  Творця.
Роздерла,  розчавила,  розгубила
У  собі  ПАННУ,  КРАЛЮ  і  БІЙЦЯ!
Знайди  шматки,  мій  АНГЕЛУ  -  Я  КАЮСЬ!
Збери  допоки  ще  ЖИВА!
Бо  догораю,  захлинаюсь...
Глуха  стаю,  сліпа,  німа...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797593
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.06.2018
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна