1
Нема на кого очі відкривати
нема кого і пелюстками
цілувати
як дощ — й без Бога...
О, портулак!
О Душе! Сонце Ти і портулак! —
палюча справа
з поцілунками — отак?
І розквітаємо
як Сонце Правди,
і роз’яскравлюємось
й всі очима так і так
цілуються!
й дикий та ніжний
цей солодкий портулак
Й коханий мак! палючий мак!
2
я джерело Твоє
приховане
приходиш Ти —
я переповнений
молитвою течу
струмком — чи повінню!
хвалою... довгою
до океана
повістю!..
Ти чу́дний
де обрив —
Ти райдугою появляєшся!
і ось любов
любов’ю виявляється...
Любов Твоя —
і не адреса
й не затримка
у конверті
зійти б за нею!!! —
я хотів померти!..
3
чи кожен другий питиме тебе
з китайців?
та хоч кожен четвертий!
26.08.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797580
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.06.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович