На схилі літ сидить він біля хати
Один однісінький.А поруч ні душі.
Життя і далі буде вирувати,
Але ніхто до нього не спішить.
Бо змолоду не думав про майбутнє,
А насолоджувався тим, що день дає:
Кохав жінок і розважався гучно,
Але сім"ю створити не хотів.
І поки не підводило здоров"я,
То не замислювався, звісно він над тим,
Що стане колись дуже він самотнім,
Бо й словом перекинутись ні з ким.
Нема дружини, діток та онуків,
А, може десь і є.Хто його зна?
Як важко бути в світі одиноким,
Не дай, Господь нікому це пізнать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797553
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.06.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський