Зриває осінь календарне листя
Минає час, життя летить
Душа сховавшись в павутинні
Проникла знов в солодку мить.
Коли було іще кохання
Страждання, біль і самота
Коли душа була живою,
Коли і я була не та.
Коли побачення з тобою
Приносило тільки екстаз,
І не могла намилуватись
Мотивами знайомих фраз.
Коли надіями жила я,
Чекала той жаданий час,
Коли з тобою буду разом
І все навкруг буде для нас.
Надій уламки, титри щастя,
Повільно стерлись із життя
В душі лишили таємницю
Де були біль і самота.
Та з часом все оце забулось
І дарувала доля знов
Таку близьку, таку надійну,
Таку земну мою любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч