Сьогодні в небі хмари низько,
Я прошу дощ: "Іди! Іди!"
І відчуваю,- ось він близько,
Чекають всі: люди й лани...
Степи, ліси, поля і гори,
І простір весь, й спрагла земля,
Річки, ставки і навіть море,
Усе живе, а з ним і я...
Птахи й тварини вже зніміли,
Прив"яли квіти і трава,
На дощ усі наші надії,
Бо лише з ним все ожива...
Поквапся дощ, ми дуже просим,
Тріщить без тебе вже земля,
Щедрість твою ми всі оціним,
Хмари моргають звіддаля...
Спеку достатньо все відчуло,
Їй відступить уже пора,
Теплу ми раді,та ж посуха,
Не додає світу добра...
Тому ми й просим небо й хмари,
Й молимось Богу ми щодня,
Не допускай якоїсь кари,
Лиш міра світ цей звесеся...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797419
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.06.2018
автор: геометрія