В вечірнім небі лебеді летіли,
Крилами дужими геть розганяли хмари.
Я з ними теж полинути хотіла,
Були б у мене крила, не примари.
Побігла б швидко із крутої гірки,
І забриніли б крила разом з вітром!
Чому ж тоді мені стає так гірко?
Я на землі, а мрії линуть світом.
В вечірнім небі з вітром пустувати,
Із хмар собі зліпити лук і стріли.
Крізь вікна в небо маю заглядати,
А в нім надвечір лебеді летіли...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797392
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2018
автор: Олена Бокійчук