[i]Заслухаю дощ у спеці думок,
як небо пальчиками рук
розслабить легко поле болю,
та ситуацію патову мою.
І я вже є мильна бульба́шка, -
щаслива мала Капітошка.
Гасаю калюжами боса весела.
А по над обрієм смужка - веселка
дитинства спалахом барвистим
на мить закриє сенс імлистий.
Й мене поверне на місток,
аби я радістю промок
від спогадів хмільних пінистих...
І може трісну ненавмисно
бризками сміху невинного.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797370
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2018
автор: Мандрівник