Послані небом натхненні слова,
Вкутані в мирну душевність творіння.
Вітер щомить у серця навіва
Нам пелюстки рятівного прозріння.
Дзвонами срібними люд розбудивсь,
Істину розум устиг осягнути:
Щоб відвести неминучість біди,
Пам'ять віків неможливо забути.
Заповідь давня:"Живи, не вбивай!" -
Чітко лунає немов осторога:
Не ворогів - щирих друзів шукай,
До висоти у нас довга дорога.
Оберігати країну, любить -
Місія честі для кожного роду.
Щоб на Землі майбуття не згубить,
Серцю не мати ненависті зроду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797292
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.06.2018
автор: Дніпрянка