Прийшов ранок довгожданний,
ніч закінчилась сумна,
і сум з ранком відступає,
світло лине із вікна...
У вікно я виглядаю,
а за ним диво-краса,
я до неї поспішаю,
на траві блищить роса...
Босоніж по ній ступаю,
теплом дихає земля,
ніч сумну я забуваю,
розсівається імла...
Небо синє і безхмарне,
сонце радужно сія,
забуваю недоладне,
світло мене окриля...
І любисток пахне,й м"ята,
вітерець легкий гуля,
і моя старенька хата
мені вікнами морга...
Я обходжу кругом хати,
йду неспішно у садок,
під його чудові шати,
я за кроком роблю крок...
Я садочку усміхаюсь,
доле,доленько моя,
вірю я і сподіваюсь,-
літо щастя добавля...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797207
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.06.2018
автор: геометрія