***
ти дивишся
ти знов вигадуєш зимцерлу
ти знаєш їх приречено
і ось ця путь
вони плетуть твій міф про пам'ять
всоте вмерлу
а небо і земля все мимо йдуть
вони несуть тобі в офіру очі-жала
твій міф для них
це кропива і льон
вже сотні літ ці бачиш дивні ритуали
і не прийняти їх не можеш
бо вже он
вже йде вона
вже кропива
вже льон
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797152
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.06.2018
автор: Сергій П*ятаченко