Не шкилюй. Краще ти намалюй надвечір’я троянди.
Хтось наносить на небі троянди плавким електродом.
Придивись: може, знов пташеня до твоєї веранди
Прикипіло. Його перетвориш на слово ти згодом.
Не шкилюй. Не шкилюй. Що за звичка в людей шкилювати?
Мо’, знічев’я стрибає з голів ця неголена вдача?
Тільки чесно скажи: найдорожчі ті згадки маляти
Чи зуміє душа передати, вражатись ледача?
Не шкилюй із людей, хоч вони насміхатися ласі.
Це, здається, так важко. Насправді – це скинута брила.
Ми усі перехожі на швидкісній совісті трасі,
Та людина усміхнена знає, де ліпша стежина.
26.06.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797117
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.06.2018
автор: DIaMONd88