Я ЩАСЛИВА, ЖІНКА ЩАСЛИВА
Йду, замріяна -в шляхетні світи...
живу ,мрію і щаслива щаслива,
я народилась, від краплі сльози-
і благословила весняна злива.
Знаєш, я жінка щаслива щаслива...
і усміхаюсь літу сонечку тепла,
на денці серця колоситься нива
і у моїй душі квітне вічна весна,
Виміряю путь- в довжину життя
і наді мною ллє дощ світить сонце
сходить райдуга світлі почуття
я обнімаю троянди у долонцях.
Ніхто, не бачить, як живеться мені,
чи сміюсь , плачу у себе вдома...
дякую , за щасливі сонячні дні...
хто був блискавиця серед грому .
Небо ,дарує скарби золоті,
нових друзів родину Україну...
недруги загубились у житті
доля повела у нову стежину.
Закохана ,у орхідеї в саду...
зустрічаю літній тихий вечір,
люблять, не за очі, за душу мою...
місяць голубить мене за плечі.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2018
автор: Чайківчанка