А ти не знала, як це все назвати.
І чи ховати в серце все, що просто на вустах?
І чи казати чи нічого не казати?
Якесь це дивне почуття чи може страх …
А ти просто не знала.
Не бачила чи не хотіла.
Собі зізнатись у маленьких помилках,
В яких тобі хотілось заховатись.
Так у гніздо ховається маленький птах …
Але гнізда уже немає.
На його місці велетень з металу й скла.
І вже ніхто тут більше не чекає,
Щоб ти вірше́м злетіла, може повз пройшла …
І він не знав,
Що всі оці принади,
Розкидані мов віялом в очах,
Всього лише скрипучі автостради -
Порожні і бездушні по ночах …
Удень вони надмірно галасливі,
Здаються переповнені життям,
Приманливі і дещо мерехтливі,
І з шин не співом, а лише виттям …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2018
автор: Дружня рука