Тиша спить за вікном…
Ніч її ізгори вартує
І імлисте рядно
Злотом-зіроньками гаптує.
Соловейко примовк –
Із коханою спить в гніздечку.
Зорі впали в струмок –
Одягнули на плин вуздечку.
Змовкли всі голоси –
Втома й нічка їх підкорили.
Ще трава без роси…
Голубів обнялися крила.
Торжествує душа,
Вдосталь тиші й краси напившись…
І джерельце вірша
Шамкотить… Чуть, як ручка пише…
1.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797056
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.06.2018
автор: Ганна Верес