у час предсонячний в лугах
богів засмаглих родить ранок
холодні коси крізь серпанок
виблискують у них в руках
де вже безсмертник кличе смерть
де провістилось криком півня
заголосили трави дивні
дощами виповнені вщерть
прощай безсмертнику мій брате
прости нас материнко-мати
очима повними сльози
як з серця пісня і як з вуст річ
наш час прийшов – пора назустріч
холодним вигинам коси
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796972
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.06.2018
автор: Сергій П*ятаченко