Присвята

Твоя  любов    латає  мою  душу,
Я  знов  на  старті  нових  почуттів.
Боюсь  повірити,  та  спробувати  мушу
Вдягнути  душу  в  краще  із  платтів.

Твоя  турбота    вабить  і  лякає.
Я  з  нею  почуваюся  дитям.
І  віру  у  людину  повертає
Твій  погляд  із  коханням  до  нестям.

І  лиш  коли  твої  стомились  очі,
І  я  щаслива  в  тебе  на  плечі.
Зникають  всі  страхи  дівочі,
З  тобою  добре  вдень  і  уночі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2018
автор: Волинянка