Я уночі чатую площу.
А ти сльозу мою утри,
коли дощі мене полощуть
і не висушують вітри.
Кого,
кого побачу на світанні,
коли твої розтанули сліди?
Чого,
чого смеркає на майдані,
коли не повертаєшся сюди?
Поза широкими степами
вся бойова моя сім'я.
Але до тебе, рідна мамо,
ще гомонить душа моя.
Ми стоїмо на варті неба,
яке сіяє уночі.
Але вертаюся до тебе
на світле полум’я свічі.
Чому,
чому душа моя, мов камінь?
Які тобі співатиму пісні?
Кому,
кому смеркає на Майдані,
коли ще не світає на війні?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796822
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 23.06.2018
автор: I.Teрен