Як мало днів щасливих
Дарує нам життя!
За страх і зло, можливо,
Якби ж було знаття.
Та гріх впадать у відчай
І знемагать від сліз.
Ще благодатна стрічка
Оздобить наш узвіз.
І щастя, мов жар-птиця,
В душі гніздо зів'є.
Зозуля-чарівниця
Сто років накує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796816
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.06.2018
автор: Дніпрянка