Світ Господній на чому вже стоїть?
Злодії не шанують честь і працю.
Дурнів не повчає сіть зла століть.
Знов продажні всі ждуть життя в палаці.
Вітер виє вовком злим голодним.
Скрізь по небу сунуть хмари без кінця.
Мряка ріже геть дощем холодним.
Може, зруше з місця чуйний час свинця.
Люд пращурів забув поріг і дах,
Дужчає, лютує в серці пустота.
Пнем байдужим бути найглибший прах...
Склепу лиш потрібна сирість темноти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796810
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.06.2018
автор: Жора Гарпунов