Лірник, кобзар, українець.
Ворог не спав і не спить.
Срібний, а може червінець…
Вистрілив в долю злочинець,
Муха – для нього ця мить.
Плаче історія гірко,
В нас не стихають жалі.
Ридма – за лірою скрипка,
Тиша від крику захрипла,
Ходять кати по Землі.
Лірників діти прозріли,
Всліпли нащадки катів.
Дихали довго могили,
Струни бриніли й бриніли
Стогоном сотень життів.
Правда жива! Не сховати!
Стогне народу душа.
Руки заламує Мати,
Не забуваються дати,
Бог Імена воскрешав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796788
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 23.06.2018
автор: Шостацька Людмила