Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
Цілуй, цілуй, цілуй її -
Знов молодість не буде...
Цілуй її серед садів з п'янким вишневим цвітом.
Налились щоки багрянцем, як спілі вишні літом.
Солодкий яблунь аромат вкриває ніжне тіло,
Тремтить від дотиків твоїх цнотлива шкіра біла.
В цю теплу ніч ти розпалив її гріхів багаття,
І заквітчалося вогнем тонке зелене плаття,
І синтетично мерехтить твій світлячок у серці,
У світлі місяця блищать роси прозорі скельця.
Квітки невинно шелестять в палких обіймах вітру.
Блакитний тон її очей впиши в свою палітру.
Гарячим подихом зігрій м'які гладкі долоні,
Вона тепер лише твоя, а ти в її полоні.
Цілуй її серед садів
допоки прийде ранок
Спаде на землю із дерев
туману снів серпанок.
.......
Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
Цілуй, цілуй, цілуй її -
Знов молодість не буде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796539
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2018
автор: Анічка Заровська