Надіюсь тільки на любов.
І вірю в диво.
Що проросте в душі
посіяне насіння.
Насіння слів святих.
Син по землі ходив.
Піклуючись про грішних нас
слова ці говорив.
Не приліпляйся своїм серцем
до світу ти.
Бо в ньому правди
і спасіння не знайти.
В ціні там срібло і нажива.
Брехня і зло.
Кінця не видно мук людини,
бо добро.
Не проросте там де коріння
в землі чуже.
Холодне серце.Заздрість в ньому
мов цвіль цвіте.
Надіюсь тільки на любов.
І вірю в диво.
Що проросте в душі моїй
тих слів насіння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796398
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.06.2018
автор: zhmerinchanka