Ніч… Спалах… Божевільна втома…
Вокзал чужий… Оголена душа…
Порожнє місто, двоє на пероні,
Вже їхня стежка тоне в споришах.
Горить ліхтар, а може, його очі,
А може, то кохання у вогні згора.
В цю ніч банальну лиш вгорі пророчо
Розлукою горить нічна зоря.
Гудок… Вагон… Холодна порожнеча…
І потяг, що повіз його удаль…
Кохання – боротьба, він вибрав втечу,
Вона самотність заховала під вуаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2018
автор: Волинянка