Не забувай себе – шукай.
Під ліжком, шафою, чи в ванній,
В шкрябучому сумлінні, в чужих очах,
В майбутніх спогадах і помилкових глюках,
В кіловаганні одвічних мукосовісних терзань,
В вікнах автобусів, в пилюці вітру, в люках,
Під тінню самокритичних зазіхань
на необхідний власний рай,
Під тонною гидобридотних копирсань,
Не забувай, себе шукай.
Знайшов: не відпускай себе, тримай.
Всіма кінцівками, зубами,
Волоссям, кров’ю з носа,
німінням пальців, німотою слів,
Стискай себе, не відпускай.
З собою будь.
Собою.
Тоді так буде в якусь мить:
Ти будеш ти…
І тільки тихий шелест над тобою.
© by.casso
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796287
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.06.2018
автор: jk 7454