...моє плацебо -- мертва тиша
у ньому я маленька миша
у ньому я сліпа вівця
змія
що без початку і кінця
мій рай Совині сірі очі
і чорний кіт
що вдень муркоче
сліпий і теплий літній ранок
і голод холод на сніданок
без кави й лави на підлозі
із сумом ще любити в змозі
актор який весь час в дорозі
мов хмара на небес порозі
художник мов каліка , знать
бідняк якому час злітать
всі вічно хворі і здорові
всі хто пливуть і тонуть в морі
хто з них живий? з правителів і королів
той хто співає чи той хто чує спів
із них усі лише пусті слова
жива мені одна лише сова...
"Сова" належить до особливих поезій.
В ній я дозволив собі бути вільним у Римах і мелодичності.
Кожне слово тут немов мазок. Він присвячений Дуже особливій людині.
18.06.18 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796244
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2018
автор: Моряк