О, час. Куди ти біжиш ?
Куди відлітаєш
Зупинись на хвилину порозмовляєм
Де твій початок, як ти з'явився
Будь ласка скажи, як на світ народився
Хто твій Творець, хто тебе сотворив
Рухатись правильно, хто так навчив
Хто наказав тобі не зупинятись
Хто владу дав світ обновляти ?
Бачив ти все,
Воду, камінь, піщину
Бачив ти сонце, і небо, і першу людину
Бачив як народилась перша зоря
Бачив як утворилась Вселена уся
Бачив кров, бачив ненависть, бачив і страх
Бачив горе і сльози на людських очах,
Перший крик у малої дитини
І подих останній в старої людини.
Ти даєш всім життя,
Ти його забираєш
Владу велику на все це ти маєш
Ти вмієш вбивати, ти рани лікуєш
Ти стіни руйнуєш, а потім будуєш
Ти плачеш, а також смієшся
Мов страшний ураган ти по світу несешся
Ти недосяжний і невмирущий
Всюди присутній і все грядущий
Ти не зупинний і невблаганний
Сильний і страшний, і навіть старанний
Тебе зупинити не може ніхто
Бо волю виконуєш Бога свого
І зараз ти хочеш усіх нас навчити,
Тебе зрозуміти, щоб правильно жити
Повороту назад вже нема, не вернеш
Ти кажеш:" Людино, що сієш, то те й пожнеш"
Час родитись і час помирати,
Час робити і час віддихати
Час для кожного діла під небом
Просто нам зрозуміти це треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796219
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.06.2018
автор: Highlander