Здавалося щастя маленьким – маленьким.
Як пташка ховалось в маленьке гніздо.
Чи може у неї втомилось серденько,
Чи може то втома у серця твого …
А пташка та справді кудись полетіла,
Попала у клітку і все зрозуміла,
Що їй так хотілось тут поруч співати,
Де зовсім не хочуть її упіймати …
Хоч вистели клітку усю в діаманти,
Готові співати круті музиканти,
Та в клітці чомусь не жартується пташці,
Сумує в такому клітковому щасті …
Зламала ту клітку й собі полетіла,
А то не дерева вже, а тільки стіни,
А то не ставок вже, стоять тут машини,
Пропало це все, що колись ти любила …
І де тільки в пташки взялися ці сили,
Що все це у різні боки закрутили,
Пропали будинки, пропали машини,
І знов повернулись з тобою хвилини …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2018
автор: Дружня рука