Мої слова розсипались, як листя,
Таке сухе, зотліле - листопад.
А були перли - тільки вітер свище.
Я втомлена від марності порад,
.......
В цій осені, коли в душі весна!
А жаль навколо - стіни із паперу,
Ніяк не впадуть, домислів війна;
Коли вже вітер їх з минулого забере?
......
Бо нас жде пустка, висохла пустеля.
Не буде й осені, із часу лиш пісок...
І стіни, що коробками до стелі,
Допоки ти не зробиш перший крок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2018
автор: Квітка))