Пройдуть дощі і хмари розійдуться. В твоїх очах усі мої світи
Останній потяг на траву осінню і літаки у літні холоди
Усе зупиниться, наповниться, збереться Разом до купи, зіб'ється мов рій
Я віднайду останній шматок серця, несписаний від болю безнадій.
Все сколихнеться, наче в грудях б'ється, і не вмирає гуркіт від коліс
Ти мав би сенс, ти став би натщесердце мені дорожчим тисячі життів
Лишись, не йди. І я зостанусь цілим. Твоїм безцінним, зціленим, живим
Якщо ж прощаєшься, то краще без надії на те, що знову зійдуться шляхи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796035
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2018
автор: Сновида